Щеплення як пусковий фактор аутизму.

Щеплення як пусковий фактор аутизму.

Поки що не має однозначних доказів того, впливають щеплення на виникнення аутизму чи ні.  Та в цій статті ви знайдете цікаві факти, які вказують на ймовірний зв’язок щепленнями з аутизмом у дітей. Я не маю наміру агітувати вас відмовлятися від щеплень, тим паче я не вважаю їх абсолютно шкідливими для всіх. Ціль моєї статті полягає у тому, щоб ваші діти змогли уникнути тяжких поствакцинальних ускладнень і ви знали на що слід звертати увагу перед рішенням провести щеплення дитині. В статті в основному я буду говорити про аутизм, але тема вакцинації стосується усіх дітей. Щеплення можуть призводити не лише до аутизму, а й до багатьох інших хвороб у дітей, наприклад таких як алергічний дерматит.

Зв’язок аутизму зі щепленнями вперше запідозрили на початку 90-хх років ХХ сторіччя, коли у дітей аутистів знайшли в аналізах підвищену кількість ртуті.  Ртутне отруєння має багато подібної до аутизму симптоматики. Ртуть використовувалась при виробництві багатьох вакцин у вигляді тиомерсалу. В зв’язку з чим виробники вакцин почали отримувати скарги від багатьох батьків, що в решті решт призвело до того, що тиомерсал прибрали зі складу вакцин. Та кількість випадків виникнення аутизму від цього не зменшилось. Навпаки, дедалі все більше батьків починають спостерігати, як після вакцинації їхня дитина, у віці 1-3 роки, яка до цього часу нормально розвивалася, починає втрачати раніше набуті навики та понурюється в себе. Очевидно, що ртуть тут грає не провідну роль, а як вияснилось пізніше, справа у самих вірусах вакцин та токсичних добавках, наприклад консервантах, у їхньому складі.

Більшість  лікарів шкоду від щеплень заперечують. І цьому є причина – небезпека спалахів захворювань від яких проводяться щеплення є такою самою страшною як і тяжкі поствакцинальні ускладнення. Але й  знаходяться ті лікарі, які відкрито визнають, що шкода від щеплень для здоров’я є реальною.
Наприклад думки про можливу шкоду щеплень притримується український генетик профессор Олена Гречаніна. В одному зі своїх інтерв’ю вона розповідає: ” У когось хвороба з’являється після щеплення, перенесеної інфекції, у когось через неправильне харчування, маніпуляції з продуктами, внаслідок стресу чи  спадкових захворювань.”

Російський лікар невролог-імунолог Кирил Шляпніков в одному зі свої відео виражає наступну думку: “Вакцина – це медичний препарат, який вносить в організм чужеродні антигени з ціллю викликати імунну відповідь та виробити пам’ять проти цих антигенів. І це все чудово! Та головне питання полягає у тому, чи може імунна система конкретної дитини прямо зараз коли ми вводимо вакцину дати адекватну відповідь на введений антиген? Чи вона не може? Чи вона буде реагувати за допомогою ввімкнення запасних механізмів, запускаючи автоімунні реакції?”

Відомий російський невролог епілептолог Василій Генералов на російському телеканалі розповідає: “Вакцинація може зпровокувати маніфестацію тяжкої епілепсії та енцефалопатії при наявності у дитини недіагностованих генетичних метаболічних, структурних пошкоджень мозку, а також при субклінічних автоімунних процесах.”

Американський генетик, ДАН лікар Емі Яско у своїй книзі “Аутизм, шляхи до виздоровлення” пише: “Так як ефективність вакцин знижувалась протягом багатьох років, виробники вакцин компенсували її за рахунок збільшення вірусної нагрузки в них, котрі можуть підвищити  ризик розвитку хронічних вірусних інфекцій. Компоненти вакцини MMR (кір, паротит, краснуха) можуть діяти як ретровіруси, які вставляють свою генетичну інформацію в наш генетичний матеріал. Під час процесу вірусної реплікації, ці РНК які містять віруси, використовують наші клітинні ресурси для своїх власних цілей, наприклад, вони використовують нуклеїнові кислоти наших клітин для власного розмноження, і в процесі тормозять багато життєво важливих клітинних функцій, в решті решт, викликають загибель клітини. Коли клітина помирає, вірус виділяється в організм і швидко розмножує інфекцію. Якщо клітина не помирає, вірус лишається всередині клітини як хронічна інфекція.”

Якщо допустити думку про те що, что щеплення все ж таки викликають аутизм, то у багатьох виникне питання: Чому ж багатьох дітей вакцинують, але не всі з них хворіють аутизмом в результаті? Справа в тім, що більшість дітей переносять щеплення без поганих наслідків, та є певна категорія дітей, яка має ризик отримати ускладення після щеплення. І мова про них йтиме нижче.

На основі того матеріалу, який я вивчила за останній час, я притримуюся думки, що щеплення являється пусковим фактором, якщо у дитини уже є схильність до аутизму чи інших хвороб на рівні метаболізму та генетики.

Причинами такої схильності переважно являються спадкові захворювання, патології вагітності та пологів та прийом меликаментів під час вагітності.

Дитина ще в утробі матері успадковує її хронічні захворювання і усі збої в обміні речовин. Обмін речовин можуть також порушувати лікарські засоби і навіть деякі форми вітамінів, що приймає вагітна жінка. Наприклад, зараз в жіночих консультаціях прийнято мало не кожній другій жінці  призначати прогестерон, як з ціллю терапії переривання вагітності, так і з ціллю профілактики.  Також у першому триместрі призначають фолієву кислоту в великих дозах. Так, є научні докази того, що фолієва кислота в першому триместрі вагітності знижує ризик дефекту нервової трубки у плоду, але при цьому ж ніхто з гінекологів не враховує фактор метаболізму у майбутньої матері та її генетичні дефекти. А фолієвая кислота в синтетичному вигляді у ряду людей не засвоюється, якщо в печінці для її розщеплення не достатньо спеціального  ферменту дегідрофолат редуктази. І якщо у такому випадку синтетична форма фолієвої кислоти поступає в організм у великій кількості, в більшій, аніж вона може засвоїтись, (а вагітним жінкам її призначають у великих дозах) вона в незмінному вигляді накопичується в крові і викликає інтоксикацію, яка може негативно впливати на розвиток нервової системи плоду.  Практично всі антибіотики, що споживаються під час вагітності проникають крізь плацентарний бар’єр та порушують нормальну мікрофлору у плоду, викликаючи дизбіоз. Здорова мікрофлора – це дуже важливий фактор для правильної роботи не лише ЖКТ, а й імунної та нервової системи. На цю тему зараз з’являється все більше і більше досліджень. Роль мікрофлори кишечнику не слід недооцінювати.

І коли дитина уже народжується уже з порушеним обміном речовин, її імунітет деякий  час може цей стан компенсувати, за рахунок чого вона з вигляду буде розвиватися як усі здорові діти в межах вікових норм. Та така дитина буде знаходитися в зоні ризику, особливо у віці до 3 років. Можливо, якби вона в цей час не отримала жодного щеплення аутизм у неї не розвинувся, а обмін речовин з віком міг би прийти в норму.

За західними дослідженнями у таких дітей уже з народження присутні дефекти в імунній системі. А саме, порушені дві її вітки:

  • Th1 хелпер – відповідає за боротьбу з вірусами та грибками. 
    Якщо дитина має порушення в Th1 – її організм не зможе дати адекватну імунну відповідь на вторгнення вірусів. І це можуть бути як віруси, що потрапили до організму з навколишнього середовища, так і віруси занесені вакциною.
  • Th2 хелпер – збій в цій вітці призводить до алергій та автоімунних захворювань. В такому випадку організм дитини буде реагувати на щеплення неадекватно, ввімкнувши автоімунні процеси. Це може призвести до різного роду автоімунних захворювань, в тому числі й аутизму.  Th2 активізовує в організмі цитокіни запалення. І якщо вони проходять гематоенцефалітичний бар’єр, то потрапляють в головний мозок, де активізовують мікроглії. Мікроглії – це імунні клітини (макрофаги) центральної нервової системи, які призвані знищувати інфекційні агенти в ній. Та коли мікроглій стає занадто багато, вони починають виробляти надмірну кількість глутамату (нейромедіатор який відповідає за збудження ЦНС) в головному мозку. Надмірне збудження в головному мозку призводить до загибелі нейронів (нервових клітин). Саме цей фактор загибелі нейронів і спричинює в дитини втрату раніше набутих навичок, призводячи до аутизму в 1-3 роки. 

До трьох років головний мозок дитини найвразливіший до зовнішніх агресивних збудників. І саме в цей час дитині проводиться найбільша кількість щеплень за календарем. 

Маючи таку велику світову статистику поствакцинальних ускладнень уже давно у світовій медичній практиці потрібно впроваджувати індивідуальний графік щеплень для дітей, які мають ризик отримати посвакцинальні ускладнення, та проводити обстеження дитини перед щепленням на предмет порушень у імунній та нервовій системі – імунограма, ЕЕГ, нейросонографія на першому році життя, аналіз на біохімію крові, гомоцистеїн, аналіз на ТОРЧ-інфекції та інші важливі показники. Тому що зовні цих порушень, як правило може бути й не помітно.

І  от коли така дитина отримує щеплення, очікується що її організм повинен ввімкнутися в боротьбу проти вірусів та випрацювати до них імунітет. Та проблема виникає в тому, що її імунітет не має достатонього ресурсу щоб адекватно відреагувати на віруси та токсичну нагрузку до компонентів вакцини. В такому випадку батьки спостерігають наступну картину – дитина до року, півтора чи двох нормально розвивається, починає розмовляти, а після чергової вакцини починає  втрачати усі свої набуті навички, у неї змінюється поведінка або ж з’являються хронічні захворювання яких не було раніше.

Таке навантаження може призводити не лише до аутизму, а й до автоімунних захворювань та різного роду алергій. Ці захворювання мають спільні корені з аутимом – порушення цілісності кишечної стінки. Детальніше про проникаючий кишечник я описала в статті Кому потрібна безглютенова дієта

Окремо я хочу зазаначити ті випадки, коли дитина не отримувала жодного щеплення, а тим паче аутизм у неї развинувся. Виходячи з вищеописаних порушень в імунній системі в певних дітей, пусковим фактором аутизму можуть бути не лише щеплення, а й перенесені вірусні захворювання у віці 1-3 роки. Найчастіше такою причиною являється розеола. Якщо організм не зміг дати адекватну імунну відповідь, після перенесеної розеоли, в крові дитини лишається вірус герпесу 6 типу (збудник розеоли) . Дехто притримується думки, що віруси герпесу є у всіх і їх не потрібно лікувати. Та тут грає роль не наявність самого вірусу. Адже здорова імунна система може стримувати вірус і він буде знаходитися в організмі в не активному стані. А якщо імунна система має збій, то вона не може дати вірусам належну імунну відповідь, і вони циркулюють в крові та проникають гематоенцефалітичний бар’єр. Є багато матеріалів про зв’язок аутизму з герпесом 6 типу, 7 типу, вірусу Епштейна Барр. Навіть борреліоз та хвороба Лайма, внаслідок укусу кліща дитини до 3 років чи укусу кліща у матері до, чи під час вагітності буде проявлятися у дитини симптоматикою розладу аутичного спектру.

Важливу роль в організмі дитини має процес детоксикації. Якщо детоксикація працює добре, то організм дитини виводить усі побічні продукти вакцини – консерванти та тяжкі метали. Якщо в роботі детоксикації є збої, то дитина не зможе вивести побічні продукти вакцини – ртуть чи алюміній, вони осідають у тканинах організму, в тому ж числі у клітинах головного мозку, порушуючи його роботу. За численними дослідженнями в таких дітей з народження порушений синтез головного антиоксиданту в організмі – глутатіону. Поскільки екологія на нашій планеті зараз взагалі знаходиться в жахливому стані, а здоров’я людей в силу різних чинників слабшає – це є загальними причинами зростання кількості дітей з розладами аутичного спектру у всьому світі.

На що слід звернути увагу батькам перед рішенням провести дитині щеплення?

Задумайтесь над тим, чи варто робити дитині щеплення якщо:

  • Дитина народилась раніше терміну.
  • Були ускладення при пологах (гіпоксія, асфіксія, травми при пологах)
  • Був тяжкий перебіг вагітності (погрози переривання, гестоз, гестаційних діабет, гострі та хронічні захворювання під час вагітності з застосуванням гормонотерапії, антибіотикотерапії, противірусної терапії, відшарування плаценти та інші тяжкі стани)
  • Коли мама має в анамнезі хронічні захворювання, особливо автоімунного, алергічного та психічного характеру.
  • Дитина має затримку розвитку.
  • У дитини була затяжна жовтуха після пологів, терміном більше 2 тижднів.
  • Дисбіоз кишечнику.
  • Стрептококова інфекція
  • Підвищений рівень запальних нейромедіаторів Фактор некрозу пухлин.
  • Дитина має ДЦП, судомну готовність, аутизм,
  • Також з народження батьків мають насторожити такі симптоми: тремор підборідку, зригування неврологічного походження, бруксизм, ходіння на носочках, порушені рефлекси, гіпотонус, гіпертонус м’язів.
  • Ураження та патології центральної нервової системи, автоімунні, алергічні захворювання, захворювання щитовидної залози, вірусні захворювання. Я думаю це далеко не повний список, я не знаю абсолютно всіх протипоказань до щеплень.

При вищеперелічених симптомах, ймовірно є сенс утримуватися від щеплень хоча б до 3 років, а краще до повної нормалізації стану дитини.

Як дізнатися, чи виробився в дитини адекватна імунна відповідь на щеплення.

Для цього слід здати в приватній лабораторії аналіз крові на антитіла до вірусів, проти яких було проведено щеплення дитині. Якщо віруси знаходяться в титрах IgG – значить все нормально, імунна система виробила до них імунітет. Якщо віруси знаходяться в титрах IgM – це погано і свідчить про те, що імунна система дитини не змогла подолати вірус та виробити до нього імунітет. Вірус присутній в організмі та спричинює проблеми зі здоров’ям. Якщо в крові не виявляється жодних титрів – щеплення не спрацювало, імунітет до вірусів не виробився. Останнє явище часто спостерігається у всіх дітей, а не лише у дітей з РАС. Дитині зробили щеплення, а імунітет не виробився в силу певних причин. Така дитина вважається щепленою, та фактично вона не є захищеною від хвороб, проти яких проводилися щеплення. І саме по цій причині можна стверджувати той факт, що щеплення не являється абсолютних захистом всіх дітей від хвороб! Лікарям це відомо. Саме по цій причині вони призначають АКДС – три рази, а КПК – 2 рази. Ревакцинація робиться на випадок того, якщо перше щеплення не спрацювало, то ймовірно щоб спрацювало друге. Але імунітет може виробитися уже з першого щеплення і тоді не має сенсу щеплювати другий і третій раз дитину за плановим графіком. А може й не виробитися навіть з другим і третім щепленням і така щеплена по всім правилам дитина буде не захищеною від хвороб.

Щож стосується дітей з аутизмом, то їхні мами уже давно здають дітям аналіз крові на антитіла до кору, краснухи і паротиту та знаходять ці віруси в крові в високих титрах. Що свідчить про те, що імунна система конкретної дитини, в силу певних причин, не може виробити до них імунітет. Ці віруси роками циркулюють в крові, руйнуючи здоров’я дитини. Цей факт яскраво показує прямий зв’язок щеплення і виникнення аутизму після нього.

Що робити, якщо дитина постраждала внаслідок щеплення?

На превеликий жаль, традиційна медицина не признає ніяких поствакцинальних ускладнень. Терапія залежатиме від того, які наслідки для здоров’я та діагнози отримала дитина. Якщо є проблеми з імунною системою, автоімунні захворювання, то цією проблемою займаються імунологи, аллергологи. Якщо у дитини виникли судоми – цим займаються неврологи, епілептологи. Якщо виникли проблеми в обміні речовин – гомоцистинурія, мітохондріальна дисфункція, цим займаються генетики і.т.д… На Заході лікуванням аутизму займають ДАН-лікарі. З нетрадиційної медицини будь якими поствакцинальними ускладненнями займається гомеопатія, а саме один з її напрямків Сease-терапія. Її засновник лікар гомеопат – Тінус Смітс розробив авторську методику на основі гомеопатії для виведення вакцин з організму. Лікування заключається в тому, що дитині дають гомеопатичні кульки, в яких знаходяться віруси вакцин в мікродозах. За принципом подібне лікує подібне. В результаті це призводить до того, що імунітет нарешті розпізнає ці віруси в організмі та починає з ними активну боротьбу. Це призводить до короткочасного погіршення стану дитини, а після цього наступає помітне покращення та прогрес в його развитку. В мережі інтенет є цілі спільноти присвячені Сease-терапії. Ви можете знайти їх та почитати реальні відгуки мам, які застосовували цей метод для свої дітей.

Наостанок я хочу опублікувати декілька показових відгуків про зв’зок вакцин із аутизмом від батьків з нашої спільноти в Фейсбук:

Прививали по графику до 1,8. С полутора лет был заметен медленный регресс. В семье есть аутоиммунные заболевания. Наша врач считает, что виноваты прививки, которые послужили триггером. Полный отвод от прививок, и никаких иммуностимулирующих препаратов нам нельзя. По анализам повышены аутоантитела к нейроантигенам.

У нас ни одной прививки,лекарств я не принимала никаких и даже витаминов,не болела во время беременности .
Но у нас появилась странная сыпь в 2 месяца и температура 37.1. Врачи говорили аллергия, а температура может быть у младенцев до 6 мес, в 8 месяцев температура пропала и пошел регресс, перестала смотреть в глаза,пропало первое мама,не реагировала на внешний мир,в год моча стала с очень резким запахом.

Скажу пару слов о cease терапии, мы на ней уже около 2х лет. Все то что описано так и есть.Простыми словами мы выводим прививки которые ставили ребёнку и улучшение есть! У нас в 4.5 года появилась речь.

На прошлой неделе я записал два телевизионных комментария для центральных каналов в сюжетах про вакцинацию кори. Я высказал свое мнение и один сюжет в эфир не попал вообще. Второй вышел в крайне урезанном виде. Немного жаль, хотя это не удивительно, я бы сказал, что ожидаемо. Но у меня есть свои #7минут без цензуры. Про иммунизацию.

Опубліковано Vasily Generalov Понеділок, 3 вересня 2018 р.

Підіб’ємо підсумки.
Факторы виникнення аутизму:
– Щеплення можуть викликати аутизм та інші захворювання у дитини тільки в тому випадку, якщо у неї раніше уже був порушений метаболізм та робота імунної системи.

– До виникнення аутизму, як наслідку порушення обміну речовин, не призводить лише один єдиний фактор. Як правило, це ряд факторів, серед яких ключову роль можуть грати спадкові захворювання батьків та найближчих родичів, шкідливі звички батьків, патологічне протікання вагітності, леки що приймалися під час вагітності, патологічні пологи.

– Порушення обміну речовин у дитини призводить до що, її детоксикаційна система не зправляеться з токсичним навантаженням навколишнього оточення, що присутнє через забруднення екології. В результаті до 1-3 років токсинів накаопичується настільки багато, що нервова система перестає нормально функціонувати і це призводить до регресу у розвитку.

Виходячи з цього, я вважаю, що щеплення потрібно робити не кожній дитині. І перед вакцинацією завжди повинні бути звважені всі фактори користі та ризику для кожної дитини в індивідуальному порядку, не орієнтуючись на загальні графіки.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *