Доброго дня, шановні матусі!

Хочу поділитися з вами своїм досвідом, як мені вдалося налагодити лактацію та перевести дитину зі змішаного вигодування на грудне.

Я пообіцяла собі, що коли ми завершимо ГВ, я напишу нашу історію, для того щоб допомогти іншим матусям, які знаходяться зараз у відчаї, розгубленості, хочуть та не знають, як налагодити грудне вигодування. Нехай моя історія вам допоможе та вселяє у вас віру – що все можливо, якщо дуже цього бажати і не здаватись, не зважаючи ні на що! Бо в такій же ситуації була і я після народження дитини.

Про цінність грудного вигодування я знала ще задовго до вагітності та пологів, оскільки я вірю в мудрість природи у всіх її проявах. Але при вагітності я, як і більшість жінок, вважала, що грудне вигодування вдасться само собою і навіть не підозрівала того факту, що для його налагодження потрібні певні знання.

Пологи в мене були тяжкими, в результаті чого дитина народилась з гіпоксією і була відправлена в відділення інтенсивної терапії. По цій причині прикладання до грудей в перший час після пологів не відбулося. В пологовому будинку моєму сину спочатку вводили глюкозу, а потім без мого відома намагались нагодувати сумішшю, та зовсім безуспішно. Тоді педіатр привела мене в палату де лежала моя дитина, щоб я погодувала дитину грудьми, сподіваючись що може груди він візьме і все вдалося. Груди дитина взяла. Перебуваючи 5 днів в пологовому будинку ми були на грудному вигодуванні. Я не знала, як треба правильно прикладати по годинам чи за вимогою і прикладала його тоді, коли він починав плакати, довіряючи своїй материнській інтуїції. Можливо ми б так і залишились на ГВ, якби згодом нас не перевели в в дитячу обласну лікарню на лікування. І саме там почалися наші проблеми.

Коли при поступленні в лікарню дитину зважили, виявилось що було втрачено 200 грамів ваги. Наша вага при народженні становила 3 кг. Неонатолог розвела паніку, що дитина хвора, втрачає вагу, не доїдає, а значить в мене не вистачає молока. Тоді ще я зовсім не знала про те, що така втрата ваги після народження є фізіологічною і зовсім не говорить про те, що дитина голодає. Мені відразу дали завдання – сидіти й зціджувати молоко, щоб глянути скільки в мене його виробляється. Не вміючи зціджуватися, я ледве націдила за годину 30 мл. Лікар сказала, що це дуже мало і дитину доведеться догодовувати сумішшю. При чому, грудьми годувати мені було заборонено взагалі! Я повинна була зціджувати молоко, змірювати мілілітри, були прописані певні норми скільки мілілітрів за одне годування я повинна була дати. І якщо я зцідила на 10-20 мл. менше встановленої норми – наполягали догодувати сумішшю.

Годували дітей в лікарні ми по графіку, рівно через кожні 3 години. Якщо дитина відмовлялась допивати свою норму – їй вливали решту через зонд. Як пригадую, аж мурашки по тілу до сих пір. Зціджувалась я по 8 разів на добу і з них 3 вночі, через що не висипалась. Тому дуже швидко здалась, вночі перестала зціджуватись і наші нічні годування повністю замінила сумішшю. З кожним разом молока в мене ставало все менше, а суміші додавалось все більше і більше. Дитина набрала вагу і через 10 днів нас виписали. До речі, з нашого відділення неонатології переважна більшість матусь виписувались з дітьми вже на повному штучному вигодуванні. І не дивно, коли при поступленні в лікарню, кожній жінці давали пляшечку і заставляли зціджувати молоко, аби подивитись чи його вистачає. У більшості його не вистачало, а в кого вистачало – їм радили важити дитину на вазі до і після годування і записувати показники.

Вдома я почала робити спроби повернути дитину на ГВ. Але груди синок брати розучився. Мені не залишалось нічого як і далі зціджувати молоко та годувати його з пляшечки, догодовуючи сумішшю. Але за грудне вигодування я боролась і дала собі слово, що буду боротись до останнього! Перше, що я зробила – викликала консультанта по грудному вигодуванню додому. Те, що розповіла мені консультант мене дуже здивувало – адже ця інформація була повною протилежністю тому, як вчили мене неонатолог та участковий педіатр. Педіатр вчить годувати дитину по графіку через кожні 3 години, не тримати дитину біля грудей більше ніж 15 хвилин, консультант по ГВ сказала навпаки – годувати дитину за вимогою і тримати біля грудей стільки, скільки дитині необхідно. Окрім цього, консультант по грудному вигодуванню показала мені як правильно прикладати дитину до грудей, в яких позиціях можна годувати, дала рекомендації для збільшення лактації. В її присутньості дитину вдалось прикласти до грудей правильно і погодувати.

І далі я почала прикладати до грудей дитину за вимогою, але він почав висіти на грудях безперервно цілий день, ніч і в переривах постійно кричав. Я не могла ні спати, ні їсти спокійно. Консультант радила терпіти, але нерви мої швидко здали і вранці я нагодувала його сумішшю, після чого дитина спокійно заснула. Це мене тільки запевнило в тому, що молока у мене не вистачає, адже дитина заснула та заспокоїлась тільки після суміші. Далі я пробувала різноманітні чаї для лактації, таблетки Апілак. Та поки ми були на змішаному вигодуванні, нічого з цього не допомагало.

В цей період моя дитина страшенно мучилась від коліків. І вони особливо посилювались після годування. Дитина починала їсти груди чи пляшечку з сумішшю, потім починала корчитись від болю та кричати. У нас вдома були напевне всі препарати від коліків які продаються в аптеках, щодня я робила масаж животика, ставила газовідвідну трубку, прикладала теплі пелюшки, носила стовбчиком, міняла суміші та все безрезультатно. А участковий педіатр нічого окрім біогаї, еспумізану та гарячої пелюшки не могла порадити. І ми пішли до іншого педіатра на консультацію. І інша педіатр сказала, що нам треба переходити на один вид харчування, тому що змішане вигодування – це навантаження на органи травлення, адже для переварювання молока і переварювання суміші виділяються зовсім різні ферменти. Лікар радила перевести дитину на грудне вигодування. “Але як?” – запитала я: “адже в мене не вистачає молока!” Та педіатр запевнила, що боятися нічого, бо судячи по прибавці в вазі дитини: перший місяць – 1200 грамів, другий місяць – 1600 грамів, дитина явно переїдає і суміш зайва. Також вона розповіла, що при догодовуванні сумішшю молока виробляється менше, а коли її прибрати – лактація прийде в норму. Вона дуже на той час мене підтримала морально, сказала, що боротьба за ГВ – це тяжка праця, але я маю пройти її до кінця. Ці слова дали мені новий подих, тому що 2 місяці безрезультатних спроб повернути ГВ мене виснажили зовсім, я вже не вірила, що це можливо.

І от я вирішила зробити ще одну спробу налагодити ГВ. Прочитала матеріали ВОЗ та багато інформації в інтернеті, радилась з досвідченими матусями. В голові почало все ставати на свої місця. Я вирішила годувати дитину за вимогою, а сумішшю догодовувати тільки в крайньому разі і то з іншої посуди – не з пляшечки. І тут стається неочікуване! Коли я нарешті зрозуміла в чому заключались мої помилки і зібралась їх виправити – дитина відмовилась від грудей. Зовсім! Тільки бачить груди – відвертається і в крик, а з пляшечки п’ є добре. Я зрозуміла, що діяти треба радикально. Я прибрала пляшечку з сумішшю подалі і вирішила терпіти до останнього. Дитина кричала, та замість пляшечки, я пропонувала тільки груди. Дитина груди не брала, а я терпіла і не давала суміш. Це величезний стрес. Я плакала разом з ним, а рука тягнулась за сумішшю, бо нестерпно для материнського серця чути плач голодної дитини. Далі він стомився та заснув, і вві сні сам взяв груди. Яке це було щастя! Вранці він ще трішки пручався. Та я вже зрозуміла що робити – як тільки підходило годування,  я клада його в слінг, ходила по кімнаті та гойдала, поки не засне. А вві сні від брав груди і їв. Ввечері цього дня він уже брав груди в стані бадьорості.

Далі розпочалось висіння на грудях. Цілий тиждень я годувала його за вимогою кожен час. Не допоювала водою, не догодовувала сумішшю. Рахувала попіси, бо ще був присутній страх, що молока не вистачає. Паралельно я пила чай для підвищення лактації Бебівіта. На відміну від інших чаїв, чай цієї марки мені дійсно підвищував лактацію. (Я не роблю реклами, лише ділюсь своїм досвідом.) Та повторюсь ще раз, ніякий чай для лактації не допоможе, якщо дитину догодовувати сумішшю. Пізніше інтервали між годуваннями збільшились на півтори години, далі інтервал став 2 години. І до початку прикорму ми були на повному ГВ, без догодовування, без допоювання водою, без пустушки. Дитина набирала вагу вже менше ніж в перші 2 місяці, але в межах норми.

Я не ставила ніяких планок – годувати до року, чи годувати до 3 років. Вирішила, буду годувати, поки це можливо, орієнтуючись на потреби дитини. Хоча агітувати мене відлучати дитину від грудей почали всі, кому не лінь, вже з 9 місяців! Після року агітаторів проти ГВ стало ще більше. Але самий пік агітації розпочався після 2 років. Я думаю, всім матусям, які годують дитину більше року, це знайомо. Близьких людей я намагалась переконати в протилежному, а на репліки знайомих та посторонніх просто не звертала уваги. Для мене на першому місці стоять інтереси моєї дитини, а соціальна думка не має ніякого значення.

Також я хочу зазначити, що в період всього грудного вигодування мій син не ліз під майку на вулиці та на людях. Я відразу поставила правило – груди тільки вдома і не було проблем. Хворів в період ГВ він рідко, в основному при прорізуванні зубів. Був у нас випадок, коли грудне вигодування дуже допомогло при кишковій інфекції. Це було влітку після року. Син відмовлявся від їжі та води, а груди брав по звичці щоб заспокоїтись, отже пив та їв. Таким чином ми уникнули обезводнення, а саму хворобу перенесли в легкій формі. ГВ було профілактикою від ОРЗ. Коли ми з чоловіком хворіли, ніколи не носили маски вдома та не обмежували контакту з дитиною і дитина жодного разу від нас не заразилась. Тому що коли мама хворіє, з її молоком дитина отримує антитіла до вірусу ще до того, як він проникне в її організм. ГВ рятувало нас при прорізуванні зубів, при захворюваннях, в подорожах, завдяки сувмісному сну і ГВ ми всі спали спокійно вночі. Це самі основні плюси. Не кажучи вже про те, що в материнському молоці міститься все необхідне для розвитку дитини і жодна суміш не може зрівнятися з ним по складу. А тісний контакт з мамою формує здорову дитячу психіку. Не буду читати лекцію про користь материнського молока, цю інформацію легко можна знайти в інтернеті.

Закінчили ГВ ми близько 3 років, спокійно, без істерик.

І на останок я звертаюсь до матусь, які зараз намагаються налагодити ГВ, а їх запевняють що в них недостатньо молока і наполягають догодовувати дитину сумішшю. Знайте, у вас достатньо молока! І виробляється його рівно стільки, скільки необхідно вашій дитині. Не слухайте нікого, хто йде супроти ваших інтересів та потреб вашої дитини. Важливо лише одне – якщо ви хочете годувати, ви будете годувати! Відкиньте застарілі поради бабусь та участкових педіатрів, про те що дитину треба годувати по режиму, тримати біля грудей 10-15 хвилин, не годувати вночі, допоювати водою та давати соску, що коли ви не можете зцідити більше 30 мл. чи дитина втратила фізіологічну вагу, не набрала кілограм за перший місяць – у вас недостатньо молока. Також це стосується того питання, до скількох років вам годувати дитину. Якщо ви відчуваєте потребу годувати після року, не дозволяйте соціальному тиску на вас впливати. Задайте собі запитання, що для вас важливіше – ваша дитина, її здоров’я та благополуччя чи думка вашої сусідки? Всі ті жінки, неважливо мають вони медичну освіту чи ні, які вам дають шкідливі поради щодо ГВ – самі своїх дітей не змогли вигодувати, а отже в питаннях ГВ в них не має ніякого досвіду. Чому ж тоді вони вас можуть навчити? Звертайтесь за допомогою та просіть порад у досвідчених жінок, які годували своїх дітей грудьми і вони вам дійсно допоможуть.

Моя історія є прикладом того, що налагодити гв можливо навіть у самій запущеній стадії, коли невистачає молока, через догодовування сумішшю та коли дитина відмовляється від грудей. Всі знання, які вам необхідні для успішного грудного вигодування, описані в рекомендаціях ВОЗ. Дотримуйтесь цих простих правил і грудне вигодування налагодиться. А саме краще вивчати інформацію про грудне вигодування ще при вагітності. В такому випадку в пологовому будинку ви зможете відстояти свої інтереси, якщо вас намагатимуться залякати нестачею молока та перевести на штучне вигодування чи докорм. Якщо вам не вдається налагодини ГВ самостійно, зверніться до консультатна по грудному вигодуванню. Але в першу чергу все починається з голови – ви не повинні впускати в себе жодного сумніву, ви повинні вірити у всій успіх, знати те, що природа мудра та досконала і дає молока рівно стільки, скільки необхідно саме вашій дитині. Якщо ви змогли виносити та народити дитину, то також успішно зможете вигодувати її грудьми!

Я від щирого серця бажаю вам успіху!